пʼятниця, 9 березня 2007 р.

Труднощі перекладу.

Написанні статті, а тим більше курсового чи дипломного проекту вимагає наукого стилю. Викладення вводночас повинне бути строге, лаконічне і просте для розуміння. Зміст повинен бути зрозумілий особам, які не надто впевнено почуваються в цій темі, а не тільки вузькому колу спеціалістів з певної області (програмісти, адміністратори).

Цікава стаття про те як не слід писати статті. Дуже актуальна для мене, тому що в ній я знайшов багато проблем які мене цікавили. Зокрема, проблема особових займенників, іншомовних термінів.
Не просто перекладати на українську мову специфічні програмерні терміни.
Дослівний переклад не завжди буде точно відтворювати оригінальний термін, 
смисловий переклад 
не завжди буде зрозумілий іншим, а широке використання кальки засмічує текст
і робить його не дуже приємним для читання.
Наприклад, framework. На просторах тенетів найчастіше вживається калька фреймворк, по смислу - програмний каркас. Це простий приклад. Існують складніші варіанти. Наприклад, mailer. Смисловий переклад привів мене думки, що доречніше буде вживати кальку мейлер. І таких прикладів дуже і дуже багато!

Ще однією проблемою є русизми. Значна частка документації написана російською. Часто-густо доводиться перекладати. І тут з'являється проблема відміни слів, зворотів і родів. Наприклад: Pascal - це мова програмування. Логічно Паскаль - це вона, хоча в контексті Паскаль це чоловічий рід. Ось і доводиться думати.

І на кінець українській мові на відміну від англійськї нажаль чи на щастя не існує безособових речень. Це значно погіршує ситуацію. Тому насамперед вже на початка потрібно визначитись, від якої особи буде вестись мова. Це значно покращить стиль написання і не приведе до курйозних ситуацій.

Доводиться діяти в різних ситуаціях на власний розсуд, тому що єдиного правильного рішення не інснує, і годі його шукати. ГОСТи та інші нормативні документи розвиваються повільнішими темпами аніж технології розробки.

Продовження буде...

Немає коментарів: